- зачинений
- [зачи/неинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зачинений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зачинити. || зачи/нено, безос. присудк. сл. •• За зачи/неними двери/ма без допуску сторонніх … Український тлумачний словник
зачинений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
напівзачинений — а, е. Трохи, не зовсім зачинений; наполовину зачинений … Український тлумачний словник
займання — I я, с. Дія за знач. займати 1), 5 7). •• У займа/нні зачинений у хлів, сарай і т. ін. за спаш городу, поля (про чужу худобу, коней). II я, с. Дія за знач. займатися II … Український тлумачний словник
незамкнений — неза/мкнутий, а, е. 1) Не зачинений на замок, ключ, засув і т. ін. (про двері, шухляду і т. ін.). || Двері якого не зачинені на замок, ключ, засув і т. ін. 2) У якого не з єднані кінці, крайні частини (про коло, ланцюг і т. ін.); розірваний … Український тлумачний словник
непричинений — а, е. Не зачинений щільно … Український тлумачний словник
нещільний — а, е. У якому складові частини нещільно, неміцно з єднуються одна з одною. || Який має отвори, не зачинений наглухо … Український тлумачний словник